- Українська
Оновлення від червня 2022 року:
Війна в Україні сильно впливає на права та захист осіб без громадянства (апатридів) та осіб, яким загрожує безгромадянство. Перетин внутрішніх контрольно-пропускних пунктів і залишення країни є складним завданням для людей без документів, в результаті чого багато з них застрягають в районах, уражених конфліктом, або стають внутрішньо переміщеними особами. Особи без громадянства та особи з ризиком втрати громадянства, які не мають документів або не можуть підтвердити громадянство, стикаються з перешкодами для реєстрації у якості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та отримання захисту, гарантованого Законом «Про забезпечення прав і свобод ВПО в Україні». Деяким особам без громадянства вдалося залишити країну, але ті, хто не має документів, стикаються з перешкодами при поверненні до України. Із загостренням війни, український уряд закрив доступ до реєстрів населення, що призупинило нещодавно встановлену процедуру Визнання Особою Без Громадянства (ВОБГ), хоча доступ до процедури було відновлено в травні в менш постраждалих регіонах. Положення заявників у ВОБГ, які залишили Україну під час розгляду їхньої заяви, недостатньо прозоро.
За даними Державної Міграційної Служби (ДМС), станом на кінець 2020 року в Україні з посвідкою на проживання перебувало 5 815 осіб без громадянства, що приблизно на 13% більше, ніж у середині 2020 року. Наступний перепис заплановано на 2023 рік. У 2020 році, УВКБ ООН повідомило про 35 875 осіб без громадянства в Україні, які перебувають під його мандатом, і про 69 400 дітей, які народилися на непідконтрольних уряду територіях (НПУТ) та в Криму, які не отримали свідоцтва про народження і, отже, знаходяться під ризиком безгромадянства.
Підзаконні акти, необхідні для реалізації ВОБГ, введеного в червні 2020 р., були прийняті 24 березня 2021 р., а ВОБГ став доступним для заявників наприкінці травня 2021 р. Станом на липень 2022 року, понад 1000 осіб подали заяву на визнання їх особами без громадянства за цією процедурою та отримали довідку про звернення, що підтверджує перебування особи на законних підставах на території України. Станом на 31 грудня 2021 року, всього лиш 55 осіб отримали посвідку на тимчасове перебування за цією процедурою.
Хоча той факт, що процедура ВОБГ тепер працює, можна лише вітати, повідомлялося про багато перешкод, пов'язаних із доступом до цієї процедури. Наприклад, незважаючи на те, що тягар доказування поділяється і ГМС зобов'язана збирати інформацію про заявника, ГМС часто вимагає, щоб документи були подані до подання заяви, а іноді просить заявника особисто зв'язатися з іноземними консульствами. Повідомлялося також про випадки усного відхилення заяв, коли заявник не надав конкретних документів. На практиці, послуги усного та письмового перекладу не надаються безкоштовно. Також, неможливо подати заяву на ВОБГ, перебуваючи під вартою. Ці зміни будуть відображені в оновленні 2022 (буде у доступі з Січня 2023).
Щодо утримання під вартою, у справі Шойго проти України від 30 вересня 2021 року Європейський Суд з Прав Людини встановив, що тривале імміграційне затримання особи без документів не було виправдане, оскільки влада не діяла належним чином під час процедури депортації, і, отже, Україна порушила статтю 5 ЄКПЛ.
У грудні 2021 року, Верховна Рада України ухвалила закон, який скорочує термін проживання, необхідний особі без громадянства для подання заяви на натуралізацію, з п'яти до трьох років після її первісного визнання особою без громадянства.
Підготовлено проект про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо особливостей набуття та втрати громадянства України № 7339, який містить зміни щодо позбавлення громадянства, які можуть спричинити безгромадянство.
Нова Національна Стратегія у Сфері Прав Людини та пов'язаний із нею План Дій на 2021-2023 роки передбачають видачу цивільно-правових документів мешканцям НПУТ. Однак про прогрес у покращенні показників реєстрації народжень на непідконтрольних уряду територіях не повідомляється. Нова Стратегія сприяння реалізації прав та можливостей осіб, що належать до ромської національної меншини, передбачає видачу представникам ромської національної меншини особистих документів.
Серед нових доступних ресурсів про Україну:
- 2021 Statelessness Index Survey
- ENS Ukraine landing page, including advocacy briefings with information on who is stateless in Ukraine and recommendations to ensure that stateless people impacted by the war can access protection
- Interview with Oleksandr Snitko, Statelessness Project Manager at the Tenth of April (‘Desyate Kvitnya’) (30 June 2022)
- ENS blog, Assisting stateless people trapped in Ukraine: report from the ground (24 March 2022)
- ENS editorial, Amidst the unspeakable awfulness of the conflict in Ukraine we should not forget the particular protection needs of stateless people (11 March 2022)
- Right to Protection, Who are stateless persons who fled Ukraine after the Russian invasion on 24 of February, 2022 (26 April 2022) (includes examples of documentation available to stateless people fleeing Ukraine)
- Право на Захист, Соціально-економічні права особи, визнаної в Україні особою без громадянства, та особи, яка звернулася із заявою про визнання її особою без громадянства в порядку визначення безгромадянства (також українською мовою) (Вересень 2021)
- ENS news update, Assessing the first six months of Ukraine’s new statelessness determination procedure (12 October 2021)
- Європейський Суд з Прав Людини, Шойго проти України, заява № 29662/13, 30 вересня 2021 (також доступний українською мовою)
Україна - суб'єкт майже всіх міжнародних та регіональних інструментів, включно з трьома ключовими конвенціями про безгромадянство. Однак є певні прогалини в захисті прав осіб без громадянства, але є також зусилля, спрямовані на попередження та скорочення безгромадянства. Дані про населення без громадянства обмежені через неточності, частково збіжні категорії для визначення таких осіб та територіальну суперечку, що триває. Позитивним є те, що Процедуру Визнання Особою без Громадянства було запроваджено в українське законодавство у 2020 році, а підзаконні акти для її впровадження були прийняті у 2021 році, що робить процедуру доступною для осіб без громадянства з травня 2021 року. Закон 2020 року також привів визначення особи без громадянства у відповідність до Конвенції 1954 р. про статус апатридів. Згідно з законом 2020 р, особа, яка подає заяву про визнання особою без громадянства, отримує тимчасовий статус що дає доступ до деяких прав, поки триває ця процедура. Особи, визнані особами без громадянства, мають право отримати посвідку на тимчасове проживання, а після двох років – право на постійне проживання з подальшою натуралізацією. Хоча той факт, що ВОБГ тепер працює, можна лише вітати, повідомлялося про багато перешкод, пов'язаних із доступом до цієї процедури.
Правова база щодо затриманих осіб є неефективною, з обмеженим захистом від безпідставного затримання, хоча альтернативи затриманню та періодичний перегляд були запроваджені в 2016 р. Особи, звільнені з-під варти, мають певний захист від повторного затримання і право на законне проживання. Правові гарантії діють для попередження безгромадянства у випадках знайд, всиновлених дітей та дітей, народжених українськими громадянами за кордоном, але для дітей, народжених без громадянства, існує правова вимога легального проживання для набуття громадянства. Ця прогалина, а також перепони для реєстрації народження, які були предметом рекомендацій другого циклу Універсального Періодичного Огляду, перешкоджають зусиллям зменшити велику кількість апатридів в Україні, що непропорційно складається з представників етнічних меншин, включно з ромами. Ескалація війни з лютого 2022 року посилила перешкоди для доступу до прав і захисту для осіб без громадянства та людей, яким загрожує безгромадянство, як в Україні, так і в сусідніх країнах.
Інформація нижче за темами востаннє оновлювалася у березні 2021 року.
ОЛЕКСАНДР СНІТКО, Десяте квітня
Додаткові ресурси
Індекс оцінки
Додаткова інформація